Як заснували Печерські лаври в Києві

[Fayne]

pecherskie-lavri.jpg (98.38 Кіб) Переглянуто 233 разів

Серед Печерських лавр у Києві найпоширенішою і найзнаменитішою називається Києво-Печерська Лавра. Вона - важлива цінність культурно-духовної спадщини та скарб усієї християнської цивілізації. Сорок чотири мільйони туристів з усієї планети за весь час існування побувало на території заповідника. Києво-Печерська Лавра містить у собі надземну частину, а саме комплекс релігійних споруд, і підземну - печери. Печерами називають систему підземних коридорів, яка складається з двох частин, а саме Ближніх і Дальніх печер. Про них перші згадки в літописі припадають на початок 1051 року.

У печерах спочатку жили ченці, потім стали там ховати поселенців монастиря, які помирали. Серед них там знаходяться останки Іллі Муромця, Нестора Літописця. У деяких келіях підземелля жили ченці-відлюдники. Вони присвятили молитвам усе своє життя. А в стінах коридорів печер збереглися віконця келій, за допомогою яких передавали їм їжу і питво. Про протяжність монастирських печер є цілі легенди. Більшість стверджує, що підземні ходи під Дніпром проходять і пов'язують Печерські Лаври в Києві з іншими печерами.

Києво-Печерську Лавру заснували на початку 1051 року. У цих місцях влаштувався чернець Антоній, який жив на схилі гори у виритій печері. Дуже скоро до нього приєдналися однодумці, при цьому розширюючи печери. Ченці стали зводити перші надземні прибудови після того, як підземне житло не вміщало всіх братів. Але, саме від печер пішла назва комплексу монастирів, а слово "Лавра" позначало статус, який отримували впливові і величезні монастирі, що нагадують своїми розмірами великі містечка зі своїми провулками.

У монастирі в сімдесяті роки почалося інтенсивне будівництво, було побудовано Троїцьку, Трапезну церкви, а також Успенський собор. У розвитку культури України монастир відігравав значну роль. Споруда храмів удосконалювала майстерність архітекторів і багатьох художників, тут заснували найпершу на Русі топографію. Печерські Лаври в Києві свого часу вміщували лікарів, книговидавців, літописців, художників. Вони тут працювали і проживали. Саме тут літописець Нестор 1113 року написав свою "Повість минулих літ". Вона була основним джерелом знань сучасності про Київську Русь.

kievo-pecherskaya-lavra.jpg (117.12 Кіб) Переглянуто 233 разів

Після величезної пожежі на початку 1718 року почалося відновлення пошкоджених і спорудження нових будівель. Успенський собор і Троїцька церква набули типу бароко. Побудували навколо території стіни з каменю. Завдяки відновлювальним і будівельним роботам у вісімнадцятому столітті сформували чудовий архітектурний ансамбль, який зберігся загалом до наших днів. Печерські Лаври в Києві стали найбільшими у всій Русі. Їхня площа становила тридцять гектарів.

Усі російські государі звертали на них свою увагу. Катерина, Миколай другий і Петро Великий брали, відвідуючи монастир, благословення у священика, передавали в дар золоті хрести і лампади.

З 1917 року після того, як до влади прийшли комуністи, для Печерської Лаври настали дуже тяжкі часи. Її все майно оголосили власністю народу, закрили сам монастир і дуже скоро тут відкрили музейне місто. 1941 року в період Другої Світової підірвали Свято-Успенський собор. На сьогоднішній день ще точно не встановили, хто підірвав - радянське підпілля чи німці.

На початку 1988 року новій громаді повернули територію Дальніх печер, зокрема й усі прилеглі наземні будівлі. А 1990 року передали територію Ближніх печер.